8 цікавих фактів про Азовське море

Щороку в останній тиждень вересня у світі відзначається Міжнародний день моря. Цього року він припадає на 29 вересня. Напередодні свята ми зібрали найцікавіші та маловідомі факти про найулюбленіше українцями море — Азовське.

Найбільш мілке

Азовське море офіційно є найбільш мілким у світі. Його максимальна глибина не перевищує 13,5 метрів, а середня становить трохи більше 7 метрів. Для порівняння: найбільша глибина Чорного моря — 2200 метрів, а середня — близько 1300 метрів.

Завдяки невеликій глибині Азовське море може справедливо називатися і найтеплішим. У найспекотніші літні місяці поверхневий шар води прогрівається до +30 °C, а температура найглибших, придонних шарів моря навіть за сильних морозів залишається плюсовою.

Найбільш прісне

Через постійний приплив прісних вод, який Азовському морю забезпечують річки, що впадають у нього, концентрація солі в його воді відносно невелика — в середньому 13,8‰. Це майже втричі менше, ніж у інших морів, зокрема Середземного, Егейського та Адріатичного. Тому серед «колег» воно є найбільш прісним. Хоча останніми роками через обмілення та пересихання рік рівень солоності Азовського моря поступово зростає, що, зокрема, робить його привабливим для медуз. До речі, через те, що в Азові мало солі, взимку в холод воно легко замерзає.

Найбільш континентальне

Азовське море набагато віддаленіше за інші від Атлантичного океану, з яким його пов’язує довгий ланцюжок з майже десятка морів і проток. Це дозволяє назвати його самим континентальним морем планети.

Наймолодше

Азовське море можна вважати наймолодшим у світі. Згідно з однією з найпоширеніших теорій його виникнення, з’явилося воно трохи більше семи тисяч років тому. Сталося це, коли в результаті природного катаклізму рівень води в Чорному морі різко піднявся, і воно подібно до вина з переповненого глечика, хлинуло через Керченську протоку в неглибоку долину, заповнивши її водою.

Море з косами

Азовське море відоме своїми косами. Їх у нього — чверть сотні. Найбільша — Арабатська Стрілка, завдовжки понад 100 км, північна частина якої є одним із найпопулярніших курортних регіонів країни. Серед інших відомих — Бердянська (22 км) та Обитічна (30 км). Всі вони «відгалужуються» від північного узбережжя Азова, загинаючись на захід прибережними течіями, що робить їх надзвичайно схожими одну на одну. Схожі вони й у міцності: навіть сильні шторми, що вирують в Азовському морі в осінньо-зимовий період, не руйнують їх, лише іноді перемиваючи на найвужчих ділянках.

Молюскові береги

Узбережжя Азовського моря встелене раковинами різних молюсків, яких у водоймі мешкає не менше 20 видів. Саме вони є основною для пляжів та кіс Азова. За химерні форми та незвичайні забарвлення раковин їх нерідко називають черепашками, а відпочиваючі змагаються, хто швидше знайде в піску найоригінальнішу. Наприклад, знайти на азовських пляжах рожеву черепашку вважається великою вдачею.

Люмінесцентне море

У другій половині серпня часто можна побачити, як Азовське море світиться у темний час доби. Чарівне підсвічування морської гладі створюють здатні до біолюмінесценції мікроорганізми, особливо планктон, який дрейфує в поверхневих шарах води та вздовж берегової лінії. У цей період у добре прогрітій воді він активно розмножується, і за рахунок величезної кількості істот, що фосфорескуються, здається, ніби світиться саме море.

Море риби

Азовське море надзвичайно багате на живі організми, зокрема рибу. За її кількістю на одиницю площі воно майже в 7 разів перевершує Каспійське море, у 40 разів — Чорне та у 150 — Середземне. Довгий час Азов славився осетровими: у небувалій кількості тут жили севрюга, осетр і білуга. Остання має особливу цінність; її, якщо вірити історикам, в Азові виловлюють понад дві з половиною тисячі років. Кажуть, одного разу до рибальських сіток потрапила білуга вагою кілька сотень кілограмів.

Останнім часом чисельність осетрових в Азовському морі почала різко знижуватися. Щоб урятувати становище, промисловий вилов цих видів заборонили, але це не допомогло: сьогодні в Азові практично не зустріти ні білуги, ні севрюги, ні осетра. Пов’язано це, насамперед, із зміною складу морської води, викликаною її забрудненням промисловими та іншими відходами.